- самоволець
- —————————————————————————————самово́лецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
самоволець
Смотреть что такое "самоволець" в других словарях:
самоволець — льця, ч. 1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець. 2) Людина, яка діє, робить що небудь без дозволу … Український тлумачний словник
самовільник — а, ч., заст. Самоволець … Український тлумачний словник
свавілець — льця, ч. 1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець. 2) Людина, яка робить що небудь без дозволу … Український тлумачний словник
свавільник — а, ч. Свавільна людина; самоволець … Український тлумачний словник
деспот — 1) (жорстокий, свавільний правитель із необмеженою владою), тиран; сатрап (також особа, яка покірно виконує жорстоку волю вищого правителя) 2) (жорстока людина, що зловживає своїм становищем, владою над іншими тощо), тиран; самоволець, своєволець … Словник синонімів української мови
